12. Він же, озвавшись, рече їм: Ілия, прийшовши перше, налагодить усе; і як писано про Сина чоловічого, щоб Він багато витерпів і був погорджений.
13. Тільки ж глаголю вам: Що Ілия прийшов, і зробили йому, що схотїли, як писано про него.
14. І, прийшовши до учеників, побачив багато народу кругом них, і письменників, що перепитують ся з ними.
15. І зараз увесь народ, побачивши Його, вельми сполохнув ся, і прибігаючи витали Його.
16. І питав Він письменників: Про що ви перепитуєте ся з ними?
17. І озвавшись один з народу, каже: Учителю, привів я сина мого до тебе, що має духа нїмого.
18. І як схопить його, то рве його, й пінить ся він, і скрегоче зубами своїми, та все сохне. І казав я ученикам твоїм, щоб його вигнали, та не здолїли.
19. Він же, озвавшись, рече йому: О кодло невірне! доки в вас буду? доки терпіти му вас? Приведїть його до мене.
20. І привели його до Него. І, побачивши Його, зараз дух затряс ним; і впавши той на землю, качав ся запінившись.
21. І спитав батька його: З якого се часу, що так сталось йому? Він же казав: З малку.
22. І почасту в огонь кидав його і в воду, щоб погубити його. Тільки ж, коли що зможеш, поможи нам, змилосердившись над нами.
23. Ісус же рече йому: Коли можеш у те вірувати, то все можливе віруючому.
24. І зараз, заголосивши, батько хлопчика, каже кріз сльози: Вірую, Господи; поможи моєму недовірству.
25. Бачивши ж Ісус, що збігаєть ся народ, погрозив духові нечистому, глаголючи йому: Душе нїмий і глухий, я тобі повелїваю, вийди з него й більш не входь в него.
26. І закричавши, й вельми потрясши ним, вийшов; і став наче мертвий; так що многі казали: Що вмер.