3. А коли відпущу їх голодних до домівок їх, помлїють в дорозї; деякі бо з них здалека поприходили.
4. І відказали Йому ученики Його: Звідкіля ж сих зможе хто тут нагодувати хлїбом у пустинї?
5. І питав їх: Скільки маєте хлїбів? Вони ж кажуть: Сїм.
6. І звелїв Він народові сїдати на землї; і взявши сїм хлїбів, оддавши хвалу, ламав і давав ученикам своїм, щоб клали перед ними; і клали перед народом.
7. І мали рибок кілька; й поблагословивши, казав покласти й те.
8. Їли ж і наситились, і назбирали останків ламаного сїм кошів.
9. Було ж тих, що їли, з чотири тисячі; і відпустив їх.
10. І, зараз увійшовши в човен з учениками своїми, прибув у сторони Далманутанські.
11. І вийшли Фарисеї, та й почали перепитуватись із Ним, допевняючись у Него ознаки з неба, спокушуючи Його.
12. І зітхнувши Він духом своїм, рече: Чого кодло се ознаки шукає? Істино глаголю вам: Не дасть ся кодлу сьому ознака.
13. І, оставивши їх, увійшов знов у човен, і поплив на той бік.
14. І забули взяти хлїба, й опріч одного хлїба не мали з собою в човнї.
15. І наказував їм, глаголючи: Гледїть, остерегайтесь квасу Фарисейського й квасу Іродового.
16. І міркували вони між собою, кажучи: Се, що хлїба не маємо.
17. І зрозумівши Ісус, рече їм: Чого міркуєте, що хлїба не маєте? Невже ж ви ще не постерегаєте й не розумієте? Чи ще затвердїле маєте серце ваше?
18. Очі мавши, не бачите? й, уші мавши, не чуєте, й вже не памятаєте?
19. Як пять хлїбів ламав я на пять тисяч, скільки кошиків повних ламаного назбирали ви? Кажуть Йому: Дванайцять.
20. Як же сїм на чотирі тисячі, скільки кошів повних ламаного назбирали ви? Вони кажуть: Сїм.
21. І рече їм: Як же ви не розумієте?
22. І приходить у Витсаїду; й приводять Йому слїпого, й просять Його, щоб до него приторкнув ся.