1. Тими днями, як було пребагато народу й не мали що їсти, покликавши Ісус учеників своїх, рече їм:
2. Жаль менї народу, що вже три днї пробувають зо мною, і не мають що їсти;
3. А коли відпущу їх голодних до домівок їх, помлїють в дорозї; деякі бо з них здалека поприходили.
4. І відказали Йому ученики Його: Звідкіля ж сих зможе хто тут нагодувати хлїбом у пустинї?
5. І питав їх: Скільки маєте хлїбів? Вони ж кажуть: Сїм.
6. І звелїв Він народові сїдати на землї; і взявши сїм хлїбів, оддавши хвалу, ламав і давав ученикам своїм, щоб клали перед ними; і клали перед народом.
7. І мали рибок кілька; й поблагословивши, казав покласти й те.
8. Їли ж і наситились, і назбирали останків ламаного сїм кошів.
9. Було ж тих, що їли, з чотири тисячі; і відпустив їх.
10. І, зараз увійшовши в човен з учениками своїми, прибув у сторони Далманутанські.
11. І вийшли Фарисеї, та й почали перепитуватись із Ним, допевняючись у Него ознаки з неба, спокушуючи Його.
12. І зітхнувши Він духом своїм, рече: Чого кодло се ознаки шукає? Істино глаголю вам: Не дасть ся кодлу сьому ознака.