2. І навчав їх багато приповістями, й глаголав до них у науцї своїй:
3. Слухайте: Ось вийшов сїяч сїяти:
4. і сталось, як сїяв, одно впало над шляхом, і налетїло птаство небесне, й пожерло його.
5. Инше ж упало на каменистому, де не мало доволї землї, і зараз посходило, бо не мало глибокої землї.
6. Як же зійшло сонце, повяло, й, не маючи кореня, посохло.
7. А инше попадало між тернину, й тернина, розвившись, поглушила його, і овощу не дало.
8. А инше впало на землю добру, й дало плід, що сходив і ріс, і вродило одно в трийцятеро, а одно в шістьдесятеро а одно в сотеро.
9. І рече до них: Хто має уші слухати, нехай слухає.
10. Як же був на самотї, питались у Него ті, що з Ним, разом з дванайцятьма, про приповість.
11. І рече до них: Вам дано знати тайну царства Божого; тим же, що осторонь, у приповістях усе стаєть ся,
12. щоб дивлячись дивились, та й не бачили, й слухаючи слухали, та й не розуміли, щоб инколи не навернулись, і не простились їм гріхи.
13. І рече до них: Хиба не знаєте приповістї сієї? як же всї приповістї зрозумієте?
14. Сїяч слово сїє.