Марко 3:18-32 Біблія в пер. П.Куліша та І.Пулюя, 1905 (UKRK)

18. та Андрея, та Филипа, та Вартоломея, та Маттея, та Тому, та Якова Алфеєвого, та Тадея, та Симона Хананця,

19. та Юду Іскариоцького, що зрадив Його.

20. Входять вони в господу, і знов сходить ся народ, так що не могли анї хлїба з'їсти.

21. І прочувши свояки Його, вийшли взяти Його; казали бо, що Він не при собі.

22. А письменники, поприходивши з Єрусалиму, казали, що Вельзевула має, і що бісовським князем виганяє біси.

23. І, покликавши їх, говорив до них приповістями: Як може сатана сатану виганяти?

24. І коли царство проти себе роздїлить ся, не може стояти царство те.

25. І коли господа проти себе роздїлить ся, не може стояти господа тая.

26. І коли сатана устав проти себе, й роздїлив ся, не може стояти, а конець йому.

27. Не може нїхто надоби сильного, ввійшовши в господу його, пожакувати, як перше сильного не звяже; аж тодї господу його пограбить.

28. Істино глаголю вам: Що всї гріхи відпустять ся синам чоловічим, і хули, якими б вони нї хулили;

29. хто ж хулити ме на Духа сьвятого, не має прощення во віки, а винен вічного осуду:

30. бо казали: Духа нечистого має.

31. Приходять тодї брати й мати Його, й стоячи на дворі, послали до Него, кличучи Його.

32. І сидїв народ круг Него; кажуть же Йому: Ось мати Твоя і брати Твої на дворі шукають Тебе.

Марко 3