58. Що ми чули, як він казав: Що я зруйную церкву сю рукотворну, й за три днї иншу нерукотворну збудую.
59. Та й так не сходились сьвідчення їх.
60. І ставши архиєрей посерединї, спитав Ісуса, кажучи: Нїчого не відказуєш? Що сї на Тебе сьвідкують?
61. Він же мовчав, і нїчого не відказав. Знов спитав Його архиєрей, і каже Йому: Чи Ти єси Христос, Син Благословенного?
62. Ісус же рече: Се я; і бачити мете Сина чоловічого, сидячого по правицї сили і йдучого на хмарах небесних.
63. Архиєрей же, роздерши одежу свою, каже: На що нам іще сьвідків?
64. Ви чули хулу: як вам здаєть ся? Вони ж усї осудили Його, що винен смерти.
65. І почали деякі плювати на Него, й закривати лице Йому, й бити по щоках Його, й казали Йому: Проречи; і слуги знущались над Ним.
66. І як був Петр у дворі внизу, приходить одна з дївчат архиєрейських,
67. і, бачивши Петра, що грієть ся, і позирнувши на него, каже: І ти був з Ісусом Назарянином?
68. Він же одрік ся, кажучи: Не знаю, анї розумію, що ти кажеш. І вийшов геть до придвору; а півень запіяв.
69. І дївчина, побачивши його знов, почала казати тим, що стояли: Що сей з них.