31. Він же ще більш говорив: Хоч би менї і вмерти з Тобою, не відречусь Тебе. Так само ж і всї казали.
32. І приходять на врочище Гетсиман; і рече ученикам своїм: Сидїть тут, поки молити мусь.
33. І бере Петра, та Якова, та Йоана з собою, і почав скорбіти та вдаватись у тугу;
34. і рече їм: Тяжко сумна душа моя аж до смерти. Підождїть тут і пильнуйте.
35. І, пройшовши трохи далїй, припав до землї, і молив ся, щоб, коли можна, мимо йшла від Него ся година.
36. І рече: Авва, Отче, все можливе Тобі: мимо неси від мене чашу сю; тільки ж не що я хочу, а що Ти.
37. І приходить і знаходить їх сплячих, і рече до Петра: Симоне, ти спиш? не міг ти однієї години попильнувати?