28. Тільки ж по воскресенню моїм попереджу вас у Галилею.
29. Петр же рече Йому: Хоч і всї поблазнять ся, тільки не я.
30. І рече йому Ісус: Істино глаголю тобі: Що сьогоднї, ночи сієї, перш нїж двічи півень запїє, тричі відречеш ся мене.
31. Він же ще більш говорив: Хоч би менї і вмерти з Тобою, не відречусь Тебе. Так само ж і всї казали.
32. І приходять на врочище Гетсиман; і рече ученикам своїм: Сидїть тут, поки молити мусь.
33. І бере Петра, та Якова, та Йоана з собою, і почав скорбіти та вдаватись у тугу;
34. і рече їм: Тяжко сумна душа моя аж до смерти. Підождїть тут і пильнуйте.
35. І, пройшовши трохи далїй, припав до землї, і молив ся, щоб, коли можна, мимо йшла від Него ся година.
36. І рече: Авва, Отче, все можливе Тобі: мимо неси від мене чашу сю; тільки ж не що я хочу, а що Ти.
37. І приходить і знаходить їх сплячих, і рече до Петра: Симоне, ти спиш? не міг ти однієї години попильнувати?
38. Пильнуйте та молїть ся, щоб не ввійшли у спокусу. Дух-то охочий, тїло ж немошне.
39. І знов пійшовши, молив ся, те ж саме слово промовляючи.
40. І вернувшись знайшов їх знов сплячих: були бо їх очі важкі; і не знали вони, що Йому відказати.
41. І приходить утретє, і рече їм: Спіть уже й спочивайте. Годї, пристигла година; ось виданий буде Син чоловічий у руки грішникам.
42. Вставайте, ходїмо: ось зрадник мій наближуєть ся.
43. І зараз, як ще Він промовляв, приходить Юда, один з дванайцяти, й з ним багато народу з мечами й киями, від архиєреїв, та письменників, та старших.