8. Устане бо нарід на нарід і царство на царство, й буде трус по місцях і буде голоднеча та буча: се почин горя.
9. Ви ж самі остерегайтесь: видавати муть бо вас у ради, й по школах будете биті, і перед воїводи та царі ставлені задля мене, на сьвідкуваннє їм.
10. І між усїма народами мусить перше проповідатись євангелия.
11. Як же вести муть вас, видаючи, не дбайте заздалегідь, що казати мете, анї надумуйтесь, а, що дасть ся вам тієї години, те й промовляйте: не ви бо промовляєте, а Дух сьвятий.
12. Видавати ме ж брат брата на смерть, і батько дитину; і вставати муть дїти на родителїв, та й убивати муть їх.
13. І ненавидїти муть вас усї задля імя мого; хто ж витерпить до останку, той спасеть ся.
14. Як же побачите гидоту спустїння, що сказав Даниїл пророк, стоячу, де не слїд (хто читає, нехай розуміє), тодї хто в Юдеї, нехай втїкає на гори;
15. хто ж на криші, нехай не злазить у хату, анї ввіходить узяти що з хати своєї;
16. і хто в полї, нехай не вертаєть ся назад узяти одежу свою.
17. Горе ж важким і годуючим під той час!
18. Молїть ся ж, щоб не довелось утїкати вам зимою.
19. Будуть бо днї тиї горе, якого не було від почину творення, як творив Бог, до сього часу, й не буде.
20. І коли б Господь не вкоротив днїв, то не спасло ся б жадне тїло; та задля вибраних, що вибрав їх, укоротить днї.
21. І, тодї коли хто вам скаже: Дивись, ось Христос, або: Дивись, он; не йміть віри.
22. Постануть бо лжехристи і лжепророки, й давати муть ознаки та дива, щоб звести, коли можна, й вибраних.