17. Горе ж важким і годуючим під той час!
18. Молїть ся ж, щоб не довелось утїкати вам зимою.
19. Будуть бо днї тиї горе, якого не було від почину творення, як творив Бог, до сього часу, й не буде.
20. І коли б Господь не вкоротив днїв, то не спасло ся б жадне тїло; та задля вибраних, що вибрав їх, укоротить днї.
21. І, тодї коли хто вам скаже: Дивись, ось Христос, або: Дивись, он; не йміть віри.
22. Постануть бо лжехристи і лжепророки, й давати муть ознаки та дива, щоб звести, коли можна, й вибраних.
23. Ви ж гледїть: ось я наперед сказав вам усе.
24. Тільки ж у ті днї, після горя того, сонце померкне, й місяць не давати ме сьвітла свого,
25. і зорі з неба падати муть, і сили, що на небесах, захитають ся.
26. І тодї побачять Сина чоловічого, грядущого на хмарах, з силою великою і славою.
27. І тодї пішле ангели свої, і позбирає вибраних своїх од чотирох вітрів, од кінця землї до кінця неба.
28. Від смоківницї ж возьміть собі приклад: Коли все віттє її мягке стане та пустить листє, знайте, що близько лїто.
29. Так і ви: як побачите, що се стало ся, знайте, що близько, під дверима.
30. Істино глаголю вам: Що не перейде рід сей, доки все це станеть ся.