34. І вбачаючи Ісус, що він розумно відказав, рече йому: Не далеко єси від царства Божого. І нїхто нїколи не важив ся Його питати.
35. І озвавшись Ісус, глаголав, навчаючи в церкві: Як се кажуть письменники, що Христос син Давидів?
36. Сам бо Давид промовив Духом сьвятим: "Рече Господь Господеві моєму: Сиди по правицї в мене, доки положу вороги твої підніжком ніг твоїх."
37. Сам оце ж Давид зве його Господем: звідкіля ж він син його? І багато народу слухало Його любо.
38. І глаголав їм у науцї своїй: Остерегайтесь письменників, що люблять в шатах ходити, та витання на торгах,
39. та перші сїдалища по школах, та перші місця на бенкетах;
40. що жеруть доми удовиць, і задля виду довго молять ся. Сї приймуть ще тяжчий осуд.
41. І сївши Ісус навпроти скарбони, дививсь, як народ кидає гроші в скарбону. І многі заможні кидали по багато.