12. І назавтра, як вийшли вони з Витаниї, зголоднїв,
13. і, загледївши смоківницю оддалеки, що мала листє, прийшов, чи не знайде чого на нїй. І, прийшовши до неї, нїчого не знайшов, тільки листє; не була бо ще пора на смокви.
14. І, озвавшись Ісус, рече до неї: Щоб нїколи з тебе по вік нїхто овощу не їв. І чули ученики Його.
15. І приходять у Єрусалим, і ввійшовши Ісус у церкву, почав виганяти продаючих і купуючих у церкві, і столи міняльників, і ослони продаючих голуби поперевертав,
16. і не давав, щоб хто носив посуд через церкву.
17. І навчав, глаголючи їм: Хиба не писано: Що дом мій дом молитви звати меть ся у всїх народів? ви ж зробили його вертепом розбійників.
18. І чули письменники та архиєреї, й шукали, як би Його погубити: боялись бо Його, бо ввесь народ дивував ся наукою Його.
19. І, як вечір настав, вийшов Він осторонь із города.
20. А вранцї, мимо йдучи, побачили смоківницю всохлу від коріння.
21. І споглянувши Петр, рече Йому: Учителю, дивись, смоківниця, що прокляв єси, всохла.
22. І озвавшись Ісус, рече їм: Майте віру Божу.
23. Істино глаголю вам: Що хто скаже горі сїй: Двигнись і кинь ся в море, та й не сумнити меть ся в серцї своїм, а вірувати ме, що, що каже, станеть ся, буде йому, що скаже.
24. Тим глаголю вам: Усе, чого молячись просите, віруйте, що одержите, й буде вам.
25. І як стоїте молячись, прощайте, коли що маєте проти кого, щоб і Отець ваш, що на небі, відпустив вам провини ваші.
26. Коли ж ви не прощаєте, то й Отець ваш, що на небі, не простить вам провин ваших.