24. кажучи: Остав! що нам і Тобі, Ісусе Назарянине? чи прийшов єси погубити нас? Знаю Тебе, хто єси: Сьвятий Божий.
25. І погрозив йому Ісус, глаголючи: Мовчи й вийди з него.
26. І стрепенувши його дух нечистий, і закричавши голосом великим, вийшов з него.
27. І полякались усї так, що питали один в одного, говорячи: Що се таке? що се за наука така нова? що по власти й духам нечистим повелїває, і слухають Його?
28. І розійшлась чутка про Него зараз по всїй околицї Галилейській.
29. І зараз, із школи вийшовши, пійшли в господу Симона та Андрея, з Яковом та Йоаном.
30. Теща ж Симонова лежала в пропасницї, й зараз кажуть Йому про неї.
31. І приступивши Він, підвів її, взявши за руку її; й покинула її пропасниця зараз; і послугувала вона їм.
32. Як же настав вечір, після заходу сонця, поприносили до Него всїх недужих і біснуватих.
33. І ввесь город зібрав ся до дверей.
34. І сцїлив многих недужих на всякі болестї, і бісів многих вигнав; і не дозволяв говорити бісам, бо вони знали Його.
35. І вранцї, ще геть за ночи, вставши, вийшов, і пійшов у пусте місце, й там молив ся.
36. І пустились за Ним Симон і ті, що з ним.
37. І, знайшовши Його, кажуть Йому: Що всї шукають Тебе.
38. І рече до них: Ходїмо в близькі містечка, щоб і там проповідував; на те бо прийшов я.
39. І проповідував по школах їх скрізь по всїй Галилеї, і виганяв біси.
40. І приходить до Него прокажений, і благаючи Його, впавши на колїна перед Ним, каже до Него: Коли хочеш, зможеш мене очистити.
41. Ісус же, змилосердившись, простяг руку, доторкнувсь до него, й рече йому: Хочу; очистись.