7. тим і себе не вважав достойним до Тебе прийти; тільки промов слово, то й одужає слуга мій.
8. Бо й я чоловік під властю поставлений, маючи під собою воїнів; і скажу сьому: Йди, то й іде, а другому: Прийди, то й прийде, а слузї моєму: Роби оце, то й зробить.
9. Почувши ж се Ісус, дивувавсь йому, й, обернувшись до йдучого за собою народу, рече: Глаголю вам: Навіть в Ізраїлї, такої віри не знайшов я.
10. І вернувшись послані у будинок, знайшли недужнього слугу здоровим.
11. І сталось опісля, ійшов Він у город, званий Наін, і йшло з Ним доволї учеників Його, й багато народу.
12. Як же наближив ся до городських воріт, аж ось винесено мертвого, сина єдиного в матері своєї, вона ж була вдова; й багато народу з городу було з нею.
13. І побачивши її Господь, змилосердивсь над нею, і рече їй: Не плач.
14. І приступивши, приторкнув ся до мар; ті ж, що несли, з'упинились. І рече: Молодче, тобі глаголю: встань.
15. І сїв мерлець, і почав говорити. І оддав його матері його.
16. Обняв же страх усїх; і прославляли вони Бога, кажучи: Що пророк великий устав між нами, й навідав Бог людей своїх.
17. І розійшлось слово се по всїй Юдеї про Него й по всїй околицї.