47. Тим глаголю тобі: Оставляють ся гріхи її многі, бо возлюбила много; кому ж мало оставляєть ся, мало любить.
48. Рече ж їй: Оставляють ся гріхи твої.
49. І почали ті, що вкупі сидїли, казати в собі: Хто сей, що й гріхи відпускає?
50. Рече ж до жінки: Віра твоя спасла тебе; йди з упокоєм.