Лука 7:13-23 Біблія в пер. П.Куліша та І.Пулюя, 1905 (UKRK)

13. І побачивши її Господь, змилосердивсь над нею, і рече їй: Не плач.

14. І приступивши, приторкнув ся до мар; ті ж, що несли, з'упинились. І рече: Молодче, тобі глаголю: встань.

15. І сїв мерлець, і почав говорити. І оддав його матері його.

16. Обняв же страх усїх; і прославляли вони Бога, кажучи: Що пророк великий устав між нами, й навідав Бог людей своїх.

17. І розійшлось слово се по всїй Юдеї про Него й по всїй околицї.

18. І сповістили Йоана ученики його про все те.

19. І покликавши двох учеників своїх Йоан, післав до Ісуса, кажучи: Ти єси грядущий, чи иншого ждати нам?

20. Прийшовши ж до Него чоловіки, казали: Йоан Хреститель прислав нас до Тебе, кажучи: Ти єси грядущий, чи иншого ждати нам?

21. Того ж часу сцїляв Він многих від недуг і ран, і духів лихих, і многим слїпим давав прозрїннє.

22. І озвавшись Ісус, рече їм: Ідїть сповістїть Йоана, що бачили й чули: як слїпі прозирають, криві ходять, прокаженні очищають ся, глухі чують, мертві встають, і вбогі благовіствують.

23. І блажен, хто не зблазнить ся мною.

Лука 7