7. Назирали ж Його письменники та Фарисеї, чи в суботу сцїляти ме, щоб знайти вину на Него.
8. Він же знав думки їх, і рече чоловіку сухорукому: Устань і стань на середину. Він же, вставши, стояв.
9. Рече ж Ісус до них: Спитаю вас: Що годить ся по суботам: добре робити, чи лихе робити? душу спасати, чи погубляти?
10. І, споглянувши кругом по всїх їх, рече чоловікові: Простягни руку твою. Він же зробив так, і стала рука його здорова, як і друга.
11. Вони ж сповнились лютостю і говорили один до одного, що б зробити Ісусові.
12. Стало ж ся тими днями, вийшов Він на гору молитись, і був усю ніч на молитві Богу.
13. А, як настав день, покликав учеників своїх; і, вибравши з них дванайцятьох, котрих і апостолами назвав:
14. Симона, що назвав Петром, та Андрея брата його, Якова та Йоана, Филипа та Вартоломея,
15. Маттея та Тому, Якова Алфеєвого та Симона, на прізвище Зилота,
16. Юду Якового та Юду Іскариоцького, що й став ся зрадником;
17. і зійшовши з ними, став на місцї рівному, й товариство учеників Його, і множество велике людей з усієї Юдеї і Єрусалиму, й з побережжя Тирського та Сидонського, що поприходили слухати Його і сцїляти ся від недуг своїх,
18. і мучені від духів нечистих; і сцїляли ся.
19. І ввесь народ шукав приторкнутись до Него: бо сила від Него виходила, й сцїляла всїх.