24. Горе ж вам, багатим! бо прийняли ви утїху вашу.
25. Горе вам, ситим! бо голодувати мете. Горе вам, що сьмієтесь тепер; бо сумувати мете да плакати мете.
26. Горе вам, коли добре говорити муть про вас усї люде; так бо робили лжепророкам батьки їх.
27. Тільки ж глаголю вам, слухаючим: Любіть ворогів ваших, добре робіть ненавидникам вашим,
28. благословляйте кленучих вас, і молїть ся за обидників ваших.
29. Хто бє тебе у щоку, підстав і другу; а хто бере твою свиту, й жупанка не борони.
30. Всякому, хто просить у тебе, дай, і хто бере що твоє, не допевняй ся.
31. І, як хочете, щоб чинили вам люде, так і ви чинїть їм.
32. І коли любите тих, хто любить вас, яка вам дяка? бо й грішники тих, хто їх любить, люблять.
33. І коли добро робите тим, хто добро робить вам, яка вам дяка? бо й грішники те саме чинять.
34. І коли позичаєте тим, від кого маєте надїю одержати, яка вам дяка? бо й грішники грішникам позичають, щоб одержати стільки ж.
35. Нї, любіть ворогів ваших, і добро робіть, і позичайте, нїчого від них не сподїваючись; а буде нагорода ваша велика, й будете синами Вишнього; бо Він благий до невдячних і лихих.
36. Будьте ж оце милосерні, як і Отець ваш милосерден.
37. І не судїть, то й не будете суджені; не осуджуйте, то й не будете осуджені; прощайте, то й буде вам прощено.
38. Давайте, то й вам буде дано; міру добру, наталовану, й струснуту, й надто пересипану давати муть вам на лоно ваше. Такою бо мірою, якою міряєте, відміряєть ся вам.
39. Сказав же приповість їм: Чи може слїпий слїпого водити? хиба обидва в яму не впадуть?
40. Нема ученика над учителя свого; звершений же - буде кожен, як учитель його.