24. От же, щоб знали ви, що власть має Син чоловічий на землї оставляти гріхи, (рече розслабленому:) Тобі глаголю: Устань, і, взявши постїль твою, йди до дому твого.
25. І зараз уставши перед ними й узявши на чому лежав, пійшов до дому свого, прославляючи Бога.
26. І острах обняв усїх, і прославляли Бога, й сповнили ся страхом, кажучи: Що бачили предивне сьогоднї.
27. А після сього вийшов, і побачив митника на ймя Левію, сидячого на митницї, і рече йому: Йди слїдом за мною.
28. І, зоставивши все, уставши пійшов слїдом за Ним.
29. І справив гостину велику Левій Йому у господї своїй, і було там багато митників і инших, що сидїли з ними.
30. І нарікали письменники їх та Фарисеї на учеників Його, кажучи: На що з митниками та грішниками їсте й пєте?
31. І озвавшись Ісус, рече до них: Не треба здоровому лїкаря, а недужому.
32. Не прийшов я кликати праведників, а грішників до покаяння.
33. Вони ж казали до Него: Чого ж ученики Йоанові постять часто й молять ся, так само й Фарисейські, Твої ж їдять і пють?
34. Він же рече до них: Чи зможете синів весїльних, поки жених з ними, заставити постити?
35. Прийдуть же днї, що візьмуть жениха від них, тодї постити муть у ті днї.
36. Сказав же й приповість до них: Що нїхто латки з одежини нової не пришиває до одежини старої; коли ж нї, то й нову розідре, й старій не личить латка з нового.