Лука 4:22-37 Біблія в пер. П.Куліша та І.Пулюя, 1905 (UKRK)

22. І всї сьвідкували Йому, й дивувались благодатнїми словами, виходячими з уст Його. І казали: Хиба сей не син Йосифів?

23. І рече до них: Певно скажете менї приповість оцю: Лїкарю, вилїчи себе самого; про що ми чули, що сталось у Капернаумі, зроби й тут у своїй країнї.

24. Рече ж: Істино глаголю вам: Що нї один пророк не єсть приятен в отчинї своїй.

25. По правдї ж глаголю вам: Багато вдовиць було за днїв Ілиї в Ізраїлї, як зачинилось небо на три роки й шість місяцїв, і голоднеча велика стала по всїй землї;

26. та й до жодної з них не послано Ілиї, тільки в Сарепту Сидонську до жінки вдовицї.

27. І багато прокаженних було за Єлисея пророка в Ізраїлї, та й жоден з них не очистивсь, тільки Неєман Сириянин.

28. І сповнились усї лютостю в школї, почувши се,

29. і вставши вигнали Його геть із города, і випровадили Його аж на верх гори, на котрій город їх збудовано, щоб скинути Його.

30. Він же, пройшовши серед них, пійшов,

31. і прийшов у Капернаум, город Галилейський, і навчав їх по суботам.

32. І дивувались вони наукою Його, бо з властю було слово Його.

33. І був у школї чоловїк, маючи духа нечистого, й кричав голосом великим,

34. кажучи: Остав; що нам і Тобі, Ісусе Назарянине? чи прийшов єси вигубити нас? Я знаю Тебе, хто єси: Сьвятий Божий.

35. І погрозив йому Ісус, глаголючи: Мовчи й вийди з него. І кинувши ним диявол на середину, вийшов з него, нїчого не зашкодивши йому.

36. І обняв страх усїх, і говорили один до одного, кажучи: Що се за слово, що властю і силою повелїває нечистим духам, і виходять?

37. І розійшов ся поголос про Него скрізь по всїй околицї.

Лука 4