17. І подано Йому книгу Ісаїї пророка. І, розгорнувши книгу, знайшов місце, де було написано:
18. Дух Господень на менї, котрого ради намастив мене; благовістити вбогим післав мене, сцїляти розбитих серцем, проповідувати полонянам визвіл і слїпим прозріннє, випускати замучених на волю,
19. проповідувати рік Господень приятний.
20. І, згорнувши книгу, віддав слузї, та й сїв. І очі всїх у школї були звернені на Него.
21. Почав же глаголати до них: Що сьогоднї справдилось писаннє се в ушах ваших.
22. І всї сьвідкували Йому, й дивувались благодатнїми словами, виходячими з уст Його. І казали: Хиба сей не син Йосифів?
23. І рече до них: Певно скажете менї приповість оцю: Лїкарю, вилїчи себе самого; про що ми чули, що сталось у Капернаумі, зроби й тут у своїй країнї.
24. Рече ж: Істино глаголю вам: Що нї один пророк не єсть приятен в отчинї своїй.
25. По правдї ж глаголю вам: Багато вдовиць було за днїв Ілиї в Ізраїлї, як зачинилось небо на три роки й шість місяцїв, і голоднеча велика стала по всїй землї;
26. та й до жодної з них не послано Ілиї, тільки в Сарепту Сидонську до жінки вдовицї.
27. І багато прокаженних було за Єлисея пророка в Ізраїлї, та й жоден з них не очистивсь, тільки Неєман Сириянин.
28. І сповнились усї лютостю в школї, почувши се,
29. і вставши вигнали Його геть із города, і випровадили Його аж на верх гори, на котрій город їх збудовано, щоб скинути Його.
30. Він же, пройшовши серед них, пійшов,