10. писано бо: Що ангелам своїм накаже про Тебе, оберегати Тебе,
11. і що на руках підіймуть Тебе, щоб инколи не вдаривсь об камінь ногою Твоєю.
12. І озвавшись рече йому Ісус: Що сказано: Не будеш спокушувати Господа Бога твого.
13. І скінчивши всї спокуси, диявол одійшов од Него до часу.
14. І вернувсь Ісус у силї Духа в Галилею; і поголос розійшов ся по всїй околицї про Него,
15. І навчав Він по школах їх, славлений од усїх.
16. І прийшов у Назарет, де був зрощений, і прийшов звичаєм своїм, субітнього дня в школу, і став читати.
17. І подано Йому книгу Ісаїї пророка. І, розгорнувши книгу, знайшов місце, де було написано:
18. Дух Господень на менї, котрого ради намастив мене; благовістити вбогим післав мене, сцїляти розбитих серцем, проповідувати полонянам визвіл і слїпим прозріннє, випускати замучених на волю,
19. проповідувати рік Господень приятний.
20. І, згорнувши книгу, віддав слузї, та й сїв. І очі всїх у школї були звернені на Него.
21. Почав же глаголати до них: Що сьогоднї справдилось писаннє се в ушах ваших.
22. І всї сьвідкували Йому, й дивувались благодатнїми словами, виходячими з уст Його. І казали: Хиба сей не син Йосифів?
23. І рече до них: Певно скажете менї приповість оцю: Лїкарю, вилїчи себе самого; про що ми чули, що сталось у Капернаумі, зроби й тут у своїй країнї.
24. Рече ж: Істино глаголю вам: Що нї один пророк не єсть приятен в отчинї своїй.