31. Їм же відкрились очі, й пізнали вони Його; й став ся Він невидимий їм.
32. І казали вони один до одного: Хиба ж серце наше не горіло в нас, як промовляв до нас у дорозї, і як розкривав нам писання?
33. І, вставши тієї ж години, вернулись у Єрусалим і знайшли згромаджених одинайцять, і тих, що були з ними,
34. як говорили: Що встав Господь справдї і явив ся Симонові.
35. І розповіли вони, що сталось у дорозї, і як пізнали Його в ламанню хлїба.
36. Як же се вони говорили, сам Ісус став посеред них, і рече їм: Упокій вам.
37. Вони ж, полякавшись і перестрашившись, думали, що духа бачять.