29. Вони ж удержували Його, кажучи: Зостань ся з нами; бо вже надвечір, і нахилив ся день. І ввійшов, щоб зостатись із ними.
30. І сталось, як сидїв Він за столом з ними, взявши хлїб, благословив, і переломивши, подав їм.
31. Їм же відкрились очі, й пізнали вони Його; й став ся Він невидимий їм.
32. І казали вони один до одного: Хиба ж серце наше не горіло в нас, як промовляв до нас у дорозї, і як розкривав нам писання?
33. І, вставши тієї ж години, вернулись у Єрусалим і знайшли згромаджених одинайцять, і тих, що були з ними,
34. як говорили: Що встав Господь справдї і явив ся Симонові.
35. І розповіли вони, що сталось у дорозї, і як пізнали Його в ламанню хлїба.
36. Як же се вони говорили, сам Ісус став посеред них, і рече їм: Упокій вам.
37. Вони ж, полякавшись і перестрашившись, думали, що духа бачять.
38. І рече їм: Чого стрівожились? і чого думки встають у серцях ваших?
39. Дивіть ся на руки мої і ноги мої, що се сам я. Дотикайтесь мене й вбачайте; бо дух тїла й костей не має, як бачите, що я маю.
40. І, се глаголючи, показав їм руки й ноги.
41. Ще ж як не поняли вони віри з радощів та дивувались, рече їм: Маєте що їсти тут?
42. Вони ж Йому подали риби печеної частину та медового стільника (крижку).
43. І взявши, їв перед ними.
44. Рече ж їм: Оце ж слова, що глаголав я до вас, ще бувши з вами, що мусить справдити ся все, писане в законї Мойсейовому, й пророках, і псальмах про мене.
45. Тодї розкрив їм розум розуміти писання,
46. і рече їм: Що так написано й так треба було терпіти Христу й воскреснути з мертвих третього дня;