42. І сказав до Ісуса: Спогадай мене, Господи, як прийдеш у царство Твоє.
43. І рече йому Ісус: Істино глаголю тобі: Сьогоднї зо мною будеш у раю.
44. Було ж се коло години шестої, і темрява сталась по всїй землї до години девятої.
45. І померкло сонце, й роздерлась завіса церковня посерединї.
46. І покликнувши голосом великим Ісус, рече: Отче, у Твої руки передаю духа мого! й, се промовивши, зітхнув духа.
47. Побачивши ж сотник, що сталось, прославив Бога, кажучи: Справдї, чоловік сей праведний був.
48. І ввесь народ, що зійшов ся на сю дивовижу, побачивши, що сталось, бючи себе в груди, вертав ся.
49. Стояли ж усї знакомі Його оддалеки й жінки, що поприходили слїдом за Ним із Галилеї, дивлячись на се.
50. І ось чоловік, на ймя Йосиф, що був радник, чоловік добрий і праведний,
51. (сей не пристав до ради й дїла їх,) з Ариматеї, города Жидівського, що також сподївавсь царства Божого;
52. сей, прийшовши до Пилата, просив тїла Ісусового.