21. Вони ж кричали: Розпни, розпни Його!
22. Він же втретє каже до них: Яке ж бо зло зробив сей? Нїякої вини смерти не знайшов я в Йому. То покаравши, випущу Його.
23. Вони ж намагали голосом великим, просячи, Його розпяти. І перемогли голоси їх та архиєрейські.
24. Пилат же присудив, щоб сталось по просьбі їх.
25. Відпустив же їм за бунт і убийство вкинутого в темницю, котрого просили; Ісуса ж видав на їх волю.
26. І як повели Його, то, взявши одного Симона Киринея, ідучого з поля, положили на него хрест нести за Ісусом.
27. Ійшло ж слїдом за Ним велике множество народу й жінок, що голосили й ридали по Йому.
28. І обернувшись до них Ісус, рече: Дочки Єрусалимські, не плачте по менї, а по собі плачте і по дїтях ваших.
29. Бо ось прийдуть днї, коли скажуть: Блаженні неплідні, й утроби, що не родили, й соски, що не годували.
30. Тодї стануть говорити горам: Упадїть на нас, і узгіррям: Покрийте нас.
31. Бо коли зеленому дереву се роблять, то з сухим що станеть ся?
32. Ведено ж і инших двох лиходїїв з Ним на смерть.
33. І, як прийшли на врочище Черепове, там розпяли Його й лиходїїв, одного по правицї, а одного по лївицї.
34. Ісус же рече: Отче, відпусти їм; не знають бо, що роблять.
35. І стояв народ дивлячись. Насьміхали ся ж і старші з ними, кажучи: Инших спасав; нехай спасе й себе, коли се Христос, вибраний Божий.