23. І стали вони перепитуватись між собою, хто б з них був, що се має зробити.
24. Постало ж і змаганнє між ними, хто з них здаєть ся бути більшим.
25. Він же рече їм: Царі в поган панують над ними, й ті, що власть над ними мають, добродїями звуть ся.
26. Ви ж не так: тільки ж найбільший між вами нехай буде як найменший, і хто старший - як слуга.
27. Хто бо більший: хто за столом, чи хто послугує? хиба не хто за столом? я ж між вами, як слуга.
28. Ви ж пробували зо мною в спокусах моїх.
29. І я завітую вам, як завітував менї Отець мій, царство,
30. щоб їли й пили за столом моїм у царстві моєму, і сидїли на престолах, судячи дванайцять родів Ізраїлевих.
31. Рече ж Господь: Симоне, Симоне, ось сатана жадав собі вас, щоб просївати, як пшеницю;
32. я ж молив ся за тебе, щоб не поменшала віра твоя, і ти колись, навернувшись, утверди братів твоїх.
33. Він же каже Йому: Господи, з Тобою готов я і в темницю, і на смерть іти.
34. Він же рече: Глаголю тобі, Петре, не запіє сьогоднї півень, перш нїж тричі відречеш ся, що не знаєш мене.
35. І рече їм: Як посилав вас я без сакви, й торбини, й обувя, чи чого недоставало вам? Вони ж казали: Нїчого.
36. Рече тодї їм: А тепер хто має сакву, нехай бере так само й торбину: а хто не має, нехай продасть одежу, та купить меч.
37. Глаголю бо вам, що ще й се написане мусить справдитись на менї: І з беззаконними полїчено його: бо все про мене сповняєть ся.
38. Вони ж сказали: Господи, ось мечів тут два. Він же рече їм: Доволї.
39. І вийшовши пійшов по звичаю на гору Оливну; ійшли ж слїдом за Ним і ученики Його.
40. Прибувши ж на місце, рече їм: Молїть ся, щоб не ввійти в спокусу.
41. А сам відступив од них, так як кинути каменем, і, приклонивши колїна, молив ся,