14. І, як настала година, сїв Він, й дванайцять апостолів з Ним.
15. І рече до них: Бажаннєм забажав я сю пасху їсти з вами, перш нїж прийму муки:
16. глаголю бо вам: Що більш не їсти му її, доки сповнить ся в царстві Божому.
17. І, взявши чашу, й оддавши хвалу, рече: Прийміть се та подїлить собі:
18. глаголю бо вам: Що не пити му вже від плоду винограднього, доки царство Боже прийде.
19. І, взявши хлїб, та оддавши хвалу, переломив, і дав їм, глаголючи: Се єсть тїло моє, що за вас даєть ся. Се чинїть на мій спомин.
20. Так само й чашу після вечері, глаголючи: Ся чаша новий завіт у крові моїй, що за вас пролита буде.
21. Та ось рука зрадника мого зо мною на столї.
22. Син то чоловічий іде, як постановлено наперед, тільки ж горе чоловікові тому, що зрадить Його!
23. І стали вони перепитуватись між собою, хто б з них був, що се має зробити.
24. Постало ж і змаганнє між ними, хто з них здаєть ся бути більшим.
25. Він же рече їм: Царі в поган панують над ними, й ті, що власть над ними мають, добродїями звуть ся.