2. Побачив же й одну вдовицю вбогу, що кидала туди дві лепти.
3. І рече: Правдиво глаголю вам, що вдовиця вбога ся більш усїх укинула:
4. всї бо ті з достатку свого кидали у дари Божі, ся ж з недостатку свого увесь прожиток свій, що мала, вкинула.
5. І як деякі говорили про церкву, що каміннєм красним та посьвятами украшена, рече:
6. Із сього, що бачите, прийдуть днї, в котрі не зоставить ся камінь на каменї, щоб не зруйновано.
7. Питали ж Його, кажучи: Учителю, коли ж се буде? й що за ознака, коли се має стати ся?
8. Він же рече: Гледїть, щоб не були зведені; многі бо прийдуть в імя моє, кажучи: Що се я. А час приближив ся; не йдїть же за ними.
9. Як же почуєте про войни та ворохобнї, не полохайтесь; мусить бо перш се статись; тільки ж не зараз конець.
10. Тодї рече їм: Устане нарід на нарід і царство на царство,
11. і трус великий по місцях, і голоднеча, й помір буде, й страхи, й ознаки з неба великі будуть.
12. Та перш того всього наложать на вас руки свої і гонити муть, видаючи в школи й темницї, і водячи перед царі та ігемони задля імя мого.
13. І станеть ся воно вам на сьвідкуваннє.
14. Постановіть же в серцях ваших наперед, не готовитись відказувати:
15. я бо дам вам уста й премудрість, котрій не здолїють противитись, анї встояти усї противники ваші.
16. Будете ж видавані й від родителїв, і братів, і родини, й приятелїв: і вбивати муть деяких з вас.
17. І будете ненавиджені від усїх задля імя мого.