32. Опісля ж усїх умерла й жінка.
33. Оце ж у воскресенню кому з них буде жінкою? сїм бо мали її за жінку.
34. І відказуючи рече їм Ісус: Сини сьвіту сього женять ся й видають заміж:
35. которі ж удостоють ся дождати віку того й воскресення з мертвих, ті нї женять ся анї віддають заміж:
36. бо анї вмерти не можуть, рівні бо ангелам і сини вони Божі, воскресення синами бувши.
37. А що встають мертві, то й Мойсей показав коло купини, як зве Господа Богом Авраама, й Богом Ісаака, й Богом Якова.
38. Бог же не мертвих, а живих, всї бо Йому живуть.
39. Озвавши ся ж деякі з письменників, казали: Учителю, добре глаголав єси.
40. І більш не сьміли питати Його нї про що.
41. Рече ж до них: Як се кажуть, що Христос син Давидів?
42. А сам Давид говорить у книзї псальм: Рече Господь Господеві моєму: Сиди по правицї в мене,
43. доки положу ворогів Твоїх підніжком ніг твоїх.
44. Давид оце Господом Його зве: як же Він син Його?
45. Як же слухав увесь народ, рече ученикам своїм:
46. Остерегайтесь письменників, що бажають ходити в шатах, та люблять витання на торгах, та перві сїдалища по школах, та перві місця на бенкетах;
47. що жеруть доми вдовиць, і для виду довго молять ся. Сї приймуть ще тяжчий осуд.