17. Він же, поглянувши на них, рече: Що ж се написано? Камінь, що відкинули будівничі, сей став ся головою угла?
18. Всякий, хто впаде на той камінь, розібєть ся, на кого ж він упаде, розітре його.
19. І шукали архиєреї та письменники наложити на Него руки тієї години, та боялись народу; зрозуміли бо, що до них приповість сю сказав.
20. І, назираючи Його, післали підглядників, що видавали себе за праведних, щоб схопити Його на слові та віддати старшинї та властї ігемоновій.
21. І питали вони Його, кажучи: Учителю, знаємо, що право говориш, і навчаєш, і не дивиш ся на лице, а по правдї на путь Божий наставляєш.
22. Годить ся нам кесареві данину давати, чи нї?
23. Постерігши ж їх підступ, рече до них: Що мене спокушуєте?
24. Покажіть менї денария. Чиє має обличчє і надпись? Озвавши ся ж сказали: Кесареве.
25. Він же рече їм: Оддайте ж оце кесареве кесареві, а Боже Богові.
26. І не могли вони схопити Його на слові перед народом; і, дивуючись одповіддю Його, мовчали.
27. Приступивши ж тодї деякі з Садукеїв, котрі перечять, що є воскресеннє, питали Його,
28. говорячи: Учителю, Мойсей написав нам: Коли чий брат умре, мавши жінку, й сей бездїтний умре, щоб узяв брат його жінку й воскресив насїннє братові своєму.