14. Побачивши ж його виноградарі, казали між собою, говорячи: Се наслїдник; ходїмо вбємо його, щоб наше було наслїддє.
15. І, викинувши його за виноградник, убили. Що ж робити ме пан виноградника?
16. Прийде та й вигубить виноградарів сих, і дасть виноградник иншим. Почувши ж, сказали: Борони Боже!
17. Він же, поглянувши на них, рече: Що ж се написано? Камінь, що відкинули будівничі, сей став ся головою угла?
18. Всякий, хто впаде на той камінь, розібєть ся, на кого ж він упаде, розітре його.
19. І шукали архиєреї та письменники наложити на Него руки тієї години, та боялись народу; зрозуміли бо, що до них приповість сю сказав.
20. І, назираючи Його, післали підглядників, що видавали себе за праведних, щоб схопити Його на слові та віддати старшинї та властї ігемоновій.
21. І питали вони Його, кажучи: Учителю, знаємо, що право говориш, і навчаєш, і не дивиш ся на лице, а по правдї на путь Божий наставляєш.
22. Годить ся нам кесареві данину давати, чи нї?
23. Постерігши ж їх підступ, рече до них: Що мене спокушуєте?
24. Покажіть менї денария. Чиє має обличчє і надпись? Озвавши ся ж сказали: Кесареве.
25. Він же рече їм: Оддайте ж оце кесареве кесареві, а Боже Богові.
26. І не могли вони схопити Його на слові перед народом; і, дивуючись одповіддю Його, мовчали.