Лука 2:4-20 Біблія в пер. П.Куліша та І.Пулюя, 1905 (UKRK)

4. Пійшов же й Йосиф із Галилеї, з города Назарета, в Юдею, в город Давидів, що зветь ся Витлеєм: (був бо він з дому й роду Давидового)

5. вписатись із Мариєю, зарученою йому жінкою, що була тяжка.

6. Стало ж ся, як були вони там, сповнились днї родити їй.

7. І вродила Сина свого перворідня, і сповила Його, й положила Його в ясла, бо не було їм місця в гостинницї.

8. І були пастухи в сторонї тій, що ночлїгували та стерегли сторожею в ночі отари своєї.

9. І ось ангел Господень став коло них, і слава Господня осияла їх; і полякались страхом великим.

10. І рече їм ангел: Не бійтесь, ось бо благовіщу вам радість велику, що буде всїм людям.

11. Бо народивсь вам сьогоднї Спас, що єсть Христос Господь, у городї Давидовому.

12. І се вам ознака: Знайдете дитинку сповиту, лежачу в яслах.

13. І зараз явилось із ангелом множество воїнства небесного, хвалячи Бога й глаголючи:

14. Слава на вишинах Богу, а на землї впокій, між людьми благоволеннє.

15. І сталось, як пійшли від них на небо ангели, пастухи казали один до одного: Ходїмо ж аж у Витлеєм, та побачимо слово се, що сталось, що Господь обявив нам.

16. І пійшли з поспіхом, та й знайшли Марию і Йосифа, й дитинку лежачу в яслах.

17. І побачивши, обявили слово, сказане їм про хлопятко се.

18. І всї, слухаючи, дивувались тим, що розказували пастухи перед ними.

19. Мария ж ховала всї слова сї, роздумуючи в серцї своїм.

20. І вернулись пастухи, прославляючи та хвалячи Бога за все, що чули й бачили, як казано до них.

Лука 2