Лука 2:27-38 Біблія в пер. П.Куліша та І.Пулюя, 1905 (UKRK)

27. І прийшов він Духом у церкву; й, як принесли батько-мати хлопятко Ісуса, щоб зробити їм, що треба, по звичаю законному для Него,

28. узяв він Його на руки свої, і благословив Бога, і сказав:

29. Нинї відпускаєш раба твого, Владико, по глаголу твоєму, з упокоєм:

30. бо видїли очі мої спасеннє твоє,

31. що приготовив єси перед лицем усїх людей,

32. сьвітло на одкриттє поганам, і славу народа Твого Ізраїля.

33. І дивувавсь Йосиф і мати Його тим, що сказано про Него.

34. І благословив їх Симеон, і рече до Мариї, матери Його: Ось Сей лежить на паданнє і вставаннє многих в Ізраїлї і на ознаку, проти котрої говорити муть,

35. (і тобі самій перейде душу меч,) щоб відкрились многих сердець думки.

36. І була Анна пророчиця, дочка Фануїлова, з роду Асирового; ся зістарілась у днях многих, живши з чоловіком сїм років од дївування свого;

37. і ся вдова до восьмидесяти й чотирох років, що не відходила від церкви, постом та молитвою служила ніч і день.

38. І вона тієї ж години прийшовши, оддала хвалу Господеві, й говорила про Него всїм, що сподївали ся збавлення в Єрусалимі.

Лука 2