29. І сталось, як наближавсь до Витфагиї та Витаниї, до гори, званої Оливної, післав двох з учеників своїх,
30. глаголючи: Ідїть у село, що перед вами, у котре ввійшовши, знайдете осля привязане, що на него нїхто з людей нїколи не сїдав. Одвязавши його, приведїть.
31. І коли хто вас поспитає: На що одвязуєте? так скажіть йому: Що Господеві треба його.
32. Пійшовши ж послані, знайшли, як Він сказав їм.
33. Як же одвязували вони осля, казали господарі його до них: На що одвязуєте осля?
34. Вони ж сказали: Господеві його треба.
35. І привели його до Ісуса; й, накинувши свою одежу на осля, посадили Ісуса.
36. Як же Він їхав, простилали одежу свою по дорозї.
37. Коли ж вже наближив ся Він до збочу гори Оливної, почало все множество учеників радуючись хвалити Бога голосом великим за всї чудеса, що бачили,
38. говорячи: Благословен грядущий цар в імя Господнє; впокій на небі, і слава на вишинах!
39. А деякі з Фарисеїв між народом казали до Него: Учителю, закажи ученикам Твоїм.
40. І озвавшись рече їм: Глаголю вам, що коли сї замовкнуть, каміннє кричати ме.
41. І, як наближивсь, то, побачивши город, заплакав над ним,
42. глаголючи: О, коли б зрозумів і ти хоч у день сей твій, що для впокою твого! тепер же воно закрито перед очима твоїми.
43. Бо прийдуть днї на тебе, й обкинуть вороги твої валами тебе, та й обляжуть тебе, й стиснуть тебе звідусюди.
44. І з землею зрівняють тебе й дїти твої у тобі; і не зоставлять у тобі каменя на каменї; бо не розумів єси часу одвідин твоїх.
45. І ввійшовши у церкву, почав виганяти продаючих і купуючих,
46. глаголючи їм: Писано: Дом мій - дом молитви; ви ж його зробили вертепом розбійників.
47. І навчав що-дня в церкві. Архиєреї ж та письменники й значні людські шукали Його вбити.