26. Глаголю бо вам: Що всякому маючому дасть ся, від немаючого ж і, що має, візьметь ся від него.
27. А ворогів моїх тих, що не хочуть, щоб царював над ними, приведїть сюда, та й повбивайте передо мною.
28. І, промовивши се, пійшов далїй, ідучи в Єрусалим.
29. І сталось, як наближавсь до Витфагиї та Витаниї, до гори, званої Оливної, післав двох з учеників своїх,
30. глаголючи: Ідїть у село, що перед вами, у котре ввійшовши, знайдете осля привязане, що на него нїхто з людей нїколи не сїдав. Одвязавши його, приведїть.
31. І коли хто вас поспитає: На що одвязуєте? так скажіть йому: Що Господеві треба його.
32. Пійшовши ж послані, знайшли, як Він сказав їм.
33. Як же одвязували вони осля, казали господарі його до них: На що одвязуєте осля?
34. Вони ж сказали: Господеві його треба.
35. І привели його до Ісуса; й, накинувши свою одежу на осля, посадили Ісуса.
36. Як же Він їхав, простилали одежу свою по дорозї.
37. Коли ж вже наближив ся Він до збочу гори Оливної, почало все множество учеників радуючись хвалити Бога голосом великим за всї чудеса, що бачили,
38. говорячи: Благословен грядущий цар в імя Господнє; впокій на небі, і слава на вишинах!
39. А деякі з Фарисеїв між народом казали до Него: Учителю, закажи ученикам Твоїм.
40. І озвавшись рече їм: Глаголю вам, що коли сї замовкнуть, каміннє кричати ме.