21. боявсь бо тебе, що ти чоловік жорстокий: береш, чого не клав єси, і жнеш, чого не сїяв.
22. Рече ж йому: З уст твоїх судити му тебе, лукавий слуго. Знав єси, що я чоловік жорстокий: беру, чого не клав, і жну, чого не сїяв;
23. а чом же не дав єси срібла мого у міняльню? і я, прийшовши, з лихвою виміг би його.
24. І рече стоячим коло него: Візьміть від него мину, а дайте маючому десять мин.
25. (І казали йому: Пане, має десять мин.)
26. Глаголю бо вам: Що всякому маючому дасть ся, від немаючого ж і, що має, візьметь ся від него.
27. А ворогів моїх тих, що не хочуть, щоб царював над ними, приведїть сюда, та й повбивайте передо мною.
28. І, промовивши се, пійшов далїй, ідучи в Єрусалим.
29. І сталось, як наближавсь до Витфагиї та Витаниї, до гори, званої Оливної, післав двох з учеників своїх,
30. глаголючи: Ідїть у село, що перед вами, у котре ввійшовши, знайдете осля привязане, що на него нїхто з людей нїколи не сїдав. Одвязавши його, приведїть.
31. І коли хто вас поспитає: На що одвязуєте? так скажіть йому: Що Господеві треба його.