Лука 18:5-12 Біблія в пер. П.Куліша та І.Пулюя, 1905 (UKRK)

5. то, що докучає менї вдова ся, помщусь за неї, щоб, без перестану ходячи, не докучала менї.

6. Рече ж Господь: Слухайте, що суддя неправедний каже!

7. Бог же чи не помстив ся б за вибраних своїх, що голосять до Него день і ніч, хоч довго терпить про них?

8. Глаголю вам, що помстить ся за них незабаром. Тільки ж Син чоловічий прийшовши, чи знайде віру на землї?

9. Сказав же й до инших, що вповали на себе, що вони праведні, та гордували другими, приповість сю:

10. Два чоловіки ввійшли в церкву помолитись: один Фарисей, а другий митник.

11. Фарисей, ставши, так у собі молив ся: Боже, дякую Тобі, що я не такий, як инші люде, здирщики, неправедні, перелюбні, або як оцей митник.

12. Я пощу два рази на тиждень, даю десятину з усього, що придбаю.

Лука 18