Лука 18:32-42 Біблія в пер. П.Куліша та І.Пулюя, 1905 (UKRK)

32. Буде бо виданий поганам, і насьміхати муть ся з Него, й зневажати муть Його, й плювати муть на Него,

33. і бивши убють Його; а третього дня воскресне.

34. А вони нїчого того не зрозуміли; й було слово се закрите від них, і не розуміли глаголаного.

35. Стало ся ж, як наближав ся до Ерихона, один слїпий сидїв при дорозї просячи;

36. чувши ж, що народ йде мимо, спитав, що б се було.

37. Сказали ж йому, що Ісус Назарянин іде мимо.

38. І покликнув, кажучи: Ісусе, сину Давидів, помилуй мене.

39. А ті, що йшли попереду, сварили на него, щоб мовчав; він же ще більш кричав: Сину Давидів, помилуй мене.

40. Ставши ж Ісус, звелїв його привести до себе; як же наближив ся він, спитав його,

41. глаголючи: Що хочеш, щоб зробив тобі? Він же каже: Господи, щоб прозрів.

42. А Ісус рече йому: Прозри: віра твоя спасла тебе.

Лука 18