17. Істино глаголю вам: Хто не прийме царства Божого, як дитина, не ввійде в него.
18. І питав Його один старшина, кажучи: Учителю благий, що робивши життє вічнє наслїджу.
19. Рече ж йому Ісус: Чого мене звеш благим? нїхто не благий, тільки один, Бог.
20. Заповідї знаєш: Не чини перелюбу, Не вбивай, Не кради, Не сьвідкуй криво, Поважай батька твого й матїр твою.
21. Він же каже: Се все хоронив я з малку мого.
22. Почувши ж се Ісус, рече йому: Ще одного тобі недостає: усе, що маєш, продай та й роздай убогим, і мати меш скарб на небі; та й приходь, ійди слїдом за мною.
23. Він же, почувши се, став вельми сумний, був бо дуже багатий.
24. Побачивши ж його Ісус, що вельми сумний став, рече: Як тяжко багацтва маючи увійти в царство Боже!
25. Легше бо верблюдові кріз ушко голки пройти, нїж багатому в царство Боже ввійти.
26. Казали ж ті, що чули: То хто ж може спастись?
27. Він же рече: Неможливе у людей - можливе у Бога.
28. Каже ж Петр: Ось ми покинули все, та й пійшли слїдом за Тобою.
29. Він же рече їм: Істино, істино глаголю вам: Що нема нїкого, хто покинув господу, або родителїв, або братів, або жінку, або дїти задля царства Божого,