Лука 18:13-21 Біблія в пер. П.Куліша та І.Пулюя, 1905 (UKRK)

13. А митник, оддалеки ставши, не хотїв і очей до неба звести, а бив у груди себе, кажучи: Боже, милостивий будь менї грішному.

14. Глаголю вам: пійшов сей до дому свого оправданий більш, нїж той; бо кожен, хто несеть ся вгору, принизить ся; хто ж принижуєть ся, пійде вгору.

15. Приносили ж Йому й дїтей, щоб до них приторкнувсь; бачивши ж ученики, заказували їм.

16. Ісус же, покликавши їх, рече: Пустїть дїток приходити до мене й не боронїть їм; таких бо царство Боже.

17. Істино глаголю вам: Хто не прийме царства Божого, як дитина, не ввійде в него.

18. І питав Його один старшина, кажучи: Учителю благий, що робивши життє вічнє наслїджу.

19. Рече ж йому Ісус: Чого мене звеш благим? нїхто не благий, тільки один, Бог.

20. Заповідї знаєш: Не чини перелюбу, Не вбивай, Не кради, Не сьвідкуй криво, Поважай батька твого й матїр твою.

21. Він же каже: Се все хоронив я з малку мого.

Лука 18