22. Каже ж батько до слуг своїх: принесїть шату найпершу та й одягнїть його; й дайте перстень на руку йому, й чоботи на ноги;
23. і, привівши теля годоване, заколїть і ївши веселїмось:
24. бо сей син мій мертвий був, та й ожив; згинув був, та й знайшов ся. І почали веселитись.
25. Був же син його старший на полї, і, як ідучи зближавсь до господи, почув сьпіви да танцї.
26. І покликавши одного з слуг, питав, що б се було таке.
27. Той же каже йому: Що брат твій прийшов, і заколов батько твій теля годоване, що здорового його прийняв.
28. Розсердив ся ж і не схотїв увійти. Оце ж батько його вийшовши просив його.
29. Він же, озвавшись, рече батькові: Ось стільки лїт служу тобі, й нїколи заповідї твоєї не переступив, та й нїколи менї не дав єси козеняти, щоб з приятелями моїми повеселитись;
30. як же син твій сей, проївши свій прожиток з блудницями, прийшов, заколов єси йому теля годоване.
31. Він же рече йому: Дитино, ти все зо мною єси, і все, що моє, твоє;