10. Так, глаголю вам, радість буде перед ангелами Божими над одним грішником каючим ся.
11. Рече ж: Один чоловік мав два сини,
12. і сказав молодший з них батькові: Отче, дай менї частину маєтку, що впадає менї. І роздїлив їм прожиток.
13. І не по многих днях, зібравши все молодший син, від'їхав у землю далеку, та й протратив там маєток свій, живучи блудно.
14. Як же проїв усе, настала голоднеча велика в землї тій; і почав він терпіти недостаток.
15. І пійшовши пристав до одного з міщан землї тієї; і післав той його на поля свої пасти свинї.
16. І бажав він сповнити живіт свій лушпиннєм, що їли свинї, та й нїхто не давав йому.
17. Опамятавшись же, сказав: Скільки наймитів у батька мого надто мають хлїба! я ж голодом погибаю.
18. Уставши, пійду до батька мого, й скажу йому: Отче, згрішив я на небо й перед тобою,
19. і вже недостоєн зватись сином твоїм; прийми мене як одного з наймитів твоїх.