18. І почали рядом відпрошуватись усї. Первий сказав йому: Поле купив я, то мушу пійти та подивитись на него. Прошу тебе, вибач менї.
19. А другий сказав: Пять ярем волів купив я, і йду спробувати їх. Прошу тебе, вибач менї.
20. А знов другий сказав: Я одруживсь, тому й не можу прийти.
21. І прийшовши слуга той, оповів панові своєму. Тодї прогнївившись господар, рече слузї своєму: Вийди хутко на дороги та на улицї городські, та вбогих, та калїк, та кривих, та слїпих поприводь сюди.
22. І рече слуга: Пане, сталось, як звелїв єси, та й ще є місце.
23. І рече пан до слуги: Вийди на шляхи та на загороди, та й силуй увійти, щоб повна була господа моя.
24. Глаголю бо вам, що нїхто з чоловіків тих запрошених не покоштує моєї вечері.
25. Ійшло ж із Ним пребагато народу; й обернувшись рече до них:
26. Коли хто приходить до мене, й не зненавидить батька свого, й матїр, і жінку, й дїти, й братів, і сестер, та ще й свою душу, не може учеником моїм бути.
27. І хто не носить хреста свого й не ходить слїдом за мною, не може бути учеником моїм.
28. Хто бо з вас, задумавши башту будувати, перше сївши не полїчить видатку, чи має на скінченнє?
29. щоб часом, як положить він основину, та не спроможеть ся скінчити, всї, дивлячись, не стали сьміятись із него, кажучи: