Лука 12:55-59 Біблія в пер. П.Куліша та І.Пулюя, 1905 (UKRK)

55. А як вітер полуденний віє, кажете, що спека буде, й буває.

56. Лицеміри, лице землї і неба вмієте пізнавати, часу ж сього як не розпізнаєте?

57. Чом же й про себе не судите право?

58. Як бо йдеш із противником твоїм перед князя, то вдорозї дбай, щоб збутись його; щоб не потяг тебе до суддї, а суддя не передав тебе слузї, а слуга не вкинув тебе в темницю.

59. Глаголю тобі, не вийдеш звідтіля, доки й останнього мідяка не віддаси.

Лука 12