41. Каже ж Йому Петр: Господи, чи до нас приповість сю глаголеш, чи до всїх?
42. Рече ж Господь: Хто єсть вірний і розумний дворецький, що поставить його пан над челяддю своєю, видавати у пору визначену харч?
43. Блажен слуга той, котрого, пан прийшовши, знайде, що робить так.
44. По правдї глаголю вам, що над усїм достатком своїм поставить його.
45. Коли ж слуга той скаже в серцї своїм: Барить ся пан мій прийти, та й зачне бити рабів і рабинь, їсти, та пити, та впиватись,
46. прийде пан того слуги дня, котрого не сподїваєть ся, і години, котрої не знає, та й відлучить його, й долю його з невірними положить.
47. Той же слуга, що знав волю пана свого, та й не приготовив ся, анї зробив по волї його, буде битий много.
48. Хто ж, не знавши, зробив достойне биття, буде битий мало. Від усякого бо, кому дано багато, багато вимагати меть ся від него; а кому прибавлено багато, більш спитаєть ся від него.
49. Огонь прийшов я кинути на землю; і чого хочу? - тільки щоб запалав уже.
50. Хрещеннєм же маю хреститись, і як менї важко, доки се скінчить ся!
51. Чи думаєте, що впокій прийшов я дати на землї? Нї, глаголю вам, а роздїленнє:
52. буде бо від нинї пятеро в одній хатї роздїлених, троє проти двох, і двоє проти трох.
53. Стане батько різно проти сина, а син проти батька; мати проти дочки, а дочка проти матери; свекруха проти невістки своєї, і невістка проти свекрухи своєї.
54. Рече ж і до народу: Як побачите хмару, що виступає від заходу, зараз кажете: Ливень буде, й буває так.
55. А як вітер полуденний віє, кажете, що спека буде, й буває.
56. Лицеміри, лице землї і неба вмієте пізнавати, часу ж сього як не розпізнаєте?
57. Чом же й про себе не судите право?
58. Як бо йдеш із противником твоїм перед князя, то вдорозї дбай, щоб збутись його; щоб не потяг тебе до суддї, а суддя не передав тебе слузї, а слуга не вкинув тебе в темницю.