15. Рече ж до них: Остерегайтесь і бережітесь зажерливостї; бо не в тім комусь життє його, щоб надто мати з достатків своїх.
16. Сказав же приповість до них, глаголючи: В одного багатого чоловіка вродила добре земля;
17. і думає він сам собі, говорячи: Що менї робити, що не маю куди звезти овощі мої?
18. І каже: От що зроблю: Розберу клунї мої та більші побудую, і звезу туди всї плоди мої і добро моє.
19. І скажу душі моїй: Душе, маєш багацько добра, зложеного на лїта многі; спочивай, їж, пий, весели ся.
20. Рече ж йому Бог: Безумний, сієї ночі душу твою візьмуть у тебе; що ж надбав єси, кому буде?
21. Оттак, хто скарбує для себе, а не в Бога багатїє.
22. Рече ж до учеників своїх: Тим глаголю вам: Не журіть ся душею вашою, що їсти мете, анї тїлом, чим з'одягнетесь.
23. Душа більша їжі, а тїло одежі.
24. Погляньте на круки: що не сїють і не жнуть; у них нї комори, нї клунї, а Бог годує їх; як же більше луччі ви птаства?
25. Хто ж з вас, журившись, може прибавити до зросту свого один локіть?
26. Коли ж ви й найменьшого не можете, то чого про инше журитесь?
27. Погляньте на лилії, як вони ростуть: не працюють і не прядуть; глаголю ж вам, що й Соломон у всїй славі своїй не з'одягав ся, як одна з сих.
28. Коли ж траву, що сьогоднї на полї, а завтра буде в піч укинута, Бог так з'одягає; то як більше вас, маловіри?
29. І ви не шукайте що вам їсти, або що пити, й не несїтесь (високо);
30. того бо всього народи сьвіту шукають; Отець же ваш знає, що треба вам сього.
31. Лучче шукайте царства Божого, а се все додасть ся вам.
32. Не лякай ся, мале стадо: бо вподобалось Отцеві вашому дати вам царство.
33. Продавайте достатки ваші, і подавайте милостиню; робіть собі сакви, що не ветшають, скарб, що не вбавляєть ся на небесах, де злодїй не приступає, анї міль не їсть.