13. Каже ж Йому один з народу: Учителю, скажи братові моєму, щоб подїлив ся зо мною наслїддєм.
14. Він же рече йому: Чоловіче, хто настановив мене суддею або дїлителем над вами?
15. Рече ж до них: Остерегайтесь і бережітесь зажерливостї; бо не в тім комусь життє його, щоб надто мати з достатків своїх.
16. Сказав же приповість до них, глаголючи: В одного багатого чоловіка вродила добре земля;
17. і думає він сам собі, говорячи: Що менї робити, що не маю куди звезти овощі мої?
18. І каже: От що зроблю: Розберу клунї мої та більші побудую, і звезу туди всї плоди мої і добро моє.
19. І скажу душі моїй: Душе, маєш багацько добра, зложеного на лїта многі; спочивай, їж, пий, весели ся.
20. Рече ж йому Бог: Безумний, сієї ночі душу твою візьмуть у тебе; що ж надбав єси, кому буде?
21. Оттак, хто скарбує для себе, а не в Бога багатїє.
22. Рече ж до учеників своїх: Тим глаголю вам: Не журіть ся душею вашою, що їсти мете, анї тїлом, чим з'одягнетесь.
23. Душа більша їжі, а тїло одежі.