41. Тільки давайте милостиню з того, що є, і ось усе чисте вам буде.
42. Та горе вам, Фарисеї! бо даєте десятину з мяти, рути і всякого зїлля, а минаєте суд і любов Божу. Се повинні були чинити, да й того не залишати.
43. Горе вам, Фарисеї! бо любите перві сїдалища по школах і витання на торгах.
44. Горе вам, письменники та Фарисеї, лицеміри! бо ви мов гроби, що їх невидко, й люде, ходячи поверх них, не знають.
45. Озвав ся ж один з законників, і каже Йому: Учителю, так говорячи, ти й нас обижаєш.
46. Він же рече: І вам, законникам, горе! що накладуєте людям тягарі, котрі важко носити, а самі одним пальцем вашим не приторкнетесь до тягарів.
47. Горе вам! що будуєте гроби пророкам, батьки ж ваші повбивали їх.
48. Правдиво ви сьвідкуєте, і любі вам учинки батьків ваших; бо се вони повбивали їх, ви ж будуєте їм гроби.
49. Тим і премудрість Божа глаголе: Пішлю до них пророків та апостолів, і инших з них вони вбивати муть та гонити муть,
50. щоб відомстити за кров усїх пророків, пролиту від основання сьвіта, кодлу сьому,
51. від крові Авеля аж до крові Захарії, що полїг між жертївнею й храмом. Так, глаголю вам, відомстить ся кодлу сьому.