35. Гледи ж оце, щоб сьвітло, що в тобі, не була темрява.
36. Коли ж тїло твоє все сьвітле, не маючи нїякої частини темної, то буде сьвітле все, як би сьвічка сяєвом просьвічувала тебе.
37. Як же Він промовляв, просив Його Фарисей один, щоб обідав у него; ввійшовши ж, сїв за столом.
38. Фарисей же, побачивши, здивував ся, що перше не обмив ся перед обідом.
39. Рече ж Господь до него: Тепер ви, Фарисеї, верх чаші і блюда очищаєте; середина ж ваша повна здирства та лукавства.
40. Безумні! хиба, хто зробив верх, і середини не зробив.
41. Тільки давайте милостиню з того, що є, і ось усе чисте вам буде.
42. Та горе вам, Фарисеї! бо даєте десятину з мяти, рути і всякого зїлля, а минаєте суд і любов Божу. Се повинні були чинити, да й того не залишати.
43. Горе вам, Фарисеї! бо любите перві сїдалища по школах і витання на торгах.
44. Горе вам, письменники та Фарисеї, лицеміри! бо ви мов гроби, що їх невидко, й люде, ходячи поверх них, не знають.
45. Озвав ся ж один з законників, і каже Йому: Учителю, так говорячи, ти й нас обижаєш.